Інклюзія

Інклюзивне навчання (англ. inclusive education) — навчання учнів або студентів із особливими потребами шляхом залучення їх до загального освітнього середовища за місцем їхнього проживання. Інклюзивне навчання розглядається як альтернатива інтернатній системі (коли дітей з особливими потребами утримують та навчають окремо від інших дітей) та навчанню вдома

Функції інклюзивної освіти:

1. Правова:

- забезпечення права дітей з ООП на здобуття освіти в умовах звичайних закладів освіти за місцем проживання дитини

- попередження і боротьба з виключенням в освіті

- виявлення й усунення чинників, що перешкоджають реалізації права дитини з ООП на освіту на умовах рівності і доступності.

  2. Соціалізації:

- засвоєння дітьми з ООП широкого кола цінностей, соціальних ролей і очікувань, на основі яких складається повсякденне життя людей,а також цінностей, що пропагуються закладом освіти

- формування людської особистості на основі засвоєння дітьми з ООП знань, навичок, цінностей культурної спадщини, накопичених соціумом

- включення дітей з ООП у соціокультурний простір класу, школи, громади, держави.

3. Виховна:

- формування позитивного і толерантного ставлення суспільства до осіб з ООП як до рівних, створення соціокультурного середовища

- формування у дітей з ООП почуття поваги і власної гідності, усвідомлення, що вони є повноцінними членами суспільства.

4. Освітня:

- засвоєння дітьми з ООП системи знань, умінь і навичок, необхідних для розвитку потенціалу та подальшої успішної інтеграції у суспільство.

5. Економічна:

- підготовка осіб з ООП до трудової діяльності, розвиток і використання їхнього потенціалу на ринку праці

- зменшення кількості громадян, що перебувають на соціальному забезпеченні у держави.

Переваги інклюзивного навчання у навчально-виховному процесі школи

Інклюзивне навчання — це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей" (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912). З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби усіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей. Запровадження інклюзії у сфері освіти передбачає розроблення й запровадження широкого спектра навчальних стратегій для більш гнучкого реагування на розмаїття потреб учнів. Основою концепції інклюзивної освіти є принципи, що всі діти, незважаючи на різне культурне й соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти. Отже, ідеологія інклюзивної освіти спрямована на надання кожній дитині, всім відособленим і вразливим групам можливостей для результативного навчання. Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

 Концепції інклюзивної освіти

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби усіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей. Запровадження інклюзії у сфері освіти передбачає розроблення й запровадження широкого спектра навчальних стратегій для більш гнучкого реагування на розмаїття потреб учнів.

Основою концепції інклюзивної освіти є принципи, що всі діти, незважаючи на різне культурне й соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти. Отже, ідеологія інклюзивної освіти спрямована на надання кожній дитині, всім відособленим і вразливим групам можливостей для результативного навчання. Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Цінності інклюзивної освіти

• Це визнання того, що всі діти можуть навчатися.
• Це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку.
• Це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей.
• Це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства.
• Це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

Принципи інклюзивної освіти

• Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.
• Кожна людина здатна відчувати і думати.
• Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
• Адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки.
• Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків.
• Всі люди потребують підтримки і дружби ровесників.
• Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини.
• Визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов.
• Залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей.
• Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів.
• Складність завдань повинна відповідати здібностям дитини.
• Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною.
• Подолання потенційних бар'єрів в навчанні.

 Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами

• Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
• Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
• Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
• Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
• У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Переваги інклюзивної освіти для інших дітей

• Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
• Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
• Діти вчаться співробітництву.
• Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

  Переваги інклюзивної освіти для педагогів та фахівців

• Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
• Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
• Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Найбільш суттєві перешкоди впровадження інклюзивного навчання

• Відсутність гнучкості фінансування.
• Надто велику наповнюваність класу (кількість дітей більше 20).
• Традиційний брак навчальних матеріалів, обладнання, технічних засобів навчання у загальноосвітніх закладах, а також (меншою мірою) непристосованість приміщень до особливих потреб дітей.
• Брак спеціалістів та спеціальних послуг для дітей з особливими потребами, які навчаються в умовах загальноосвітнього закладу.

Таким чином така система освітніх послуг базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу, з розвитком відповідного інклюзивного освітнього середовища. Згідно з ЮНЕСКО — це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнівчерез забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».

 Організація супроводу інклюзивного навчання

Для повноцінного залучення дітей з особливими потребами до навчального процесу і дитячого колективу їм потрібна певна додаткова допомога. Також кваліфікована допомога потрібна педагогам, у чиїх класах навчаються такі діти. Тому психолог, соціальний педагог або соціальний працівник, спеціальний/корекційний педагог, логопед, фізичний терапевт, а також усі працівники і структурні підрозділи навчального закладу мають працювати як одна команда, сприяючи вирішенню викликів, які можуть з'явитися.

І.Луценко розглядає супровід інклюзивного навчання як цілісну діяльність, командну взаємодію, у якій вона виділяє три компоненти:

• систематичне дослідження психолого-педагогічного стану та динаміки її психічного розвитку в процесі шкільного навчання;
• створення умов для розвитку учнів та їх успішного навчання;
• забезпечення сприятливого середовища, в тому числі усунення фізичних, організаційних та психологічних перешкод