У пʼятницю, 22 травня, на подвірʼї Хімчинського ліцею «Інтелект» відбулося відкриття анотаційної дошки Володимиру Атаманюку - захиснику України, солдату «АТАМАНУ», водію взводу забезпечення в/ч А1267, Герою ЗСУ. Володимир героїчно загинув біля села Гиріне Сумської області, захищаючи Україну від російської агресії.Символічно, що пам’ятну дошку встановили на фасаді освітнього закладу, де навчався загиблий боєць. Дату обрали не випадково, саме сьогодні святкують День Героїв - це день усіх захисників, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність Української держави, це свято величі духу українських вояків та воячок, це символ незборимості української нації.Вшанувати пам’ять захисника України прийшли батьки, діти, внуки, брати і сестри, близькі родичі та друзі; отець Ярослав, Ярослав Мотрук - староста села Хімчин, бойові побратими, друзі, представники преси, шкільна родина і жителі села. Право відкрити анотаційну дошку загиблому воїну надали найріднішим - матері, батьку, дітям, внукам та дружині Героя. Отець Ярослав та військовий капелан провели панахиду й освятили памʼятну дошку.Багато слів печалі і болю почули присутні. Але найголовніше те, що мужність, почуття відданості й патріотизму Володимира завжди будуть гідним прикладом для юного покоління. Вшанування пам’яті людини, яка віддaла свoє життя зa нaшу держaву, — це нaш святий oбoв’язoк, і вiдкриття анотаційної дoшки нaшому земляку — це щирa дaнина спрaвжньому патріоту, який сaмoвiддaнo вступив дo лав зaхисникiв свoєї Батьківщини, боровся за її суверенітет і цілісність, віддав життя за мир та спокій на рідній землі.Впродовж заходу військові несли почесну варту та віддали честь Герою. Присутні поклали квіти до анотаційної дошки і вшанували пам’ять захисника країни хвилиною мовчання.Під час відкриття анотаційної дошки Герою України, дружині Володимира було вручено дві державні нагороди посмертно — як символ глибокої вдячності та шани за його мужність, відданість і жертовність. Володимир понад чотири роки гідно служив у лавах Збройних Сил України, залишаючись вірним військовій присязі та своєму народові до останнього подиху. Його ім’я назавжди закарбоване в серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав ціну його подвигу.Ми не знаємо, скільки і що нас чекає попереду. Не знаємо, скільки найкращих людей ще мають загинути, допоки згине росія. Але ми точно знаємо, що в день, коли наша Перемога таки прийде, ми всі будемо плакати і мовчати. Мовчати і плакати… І дякувати, дякувати, дякувати. Тим, хто повернеться. І тим, хто навіки янголи. А поки стоїмо. Стоїмо, що є сил